Однією з найпоширеніших форм є поверхнева диспареунія. У цьому випадку біль локалізується у ділянці входу до піхви або зовнішніх статевих органів. Найчастіше вона пов’язана із запальними процесами, травмуванням слизової оболонки або такими станами, як вагінізм та вульводинія. Неприємні відчуття можуть виникати навіть під час мінімального контакту.
Інша форма — глибока диспареунія, при якій біль відчувається у глибині таза під час проникнення. Подібна симптоматика характерна для ендометріозу, спайкового процесу, міоми матки та інших органічних патологій. Больовий синдром часто посилюється залежно від положення тіла або фази менструального циклу. У деяких випадках він супроводжується тазовим болем і поза статевим життям.
За даними міжнародних досліджень, із диспареунією протягом життя стикаються до 20% жінок репродуктивного віку. Реальна поширеність може бути ще вищою через небажання багатьох пацієнток обговорювати інтимні проблеми. Своєчасне звернення до лікаря дозволяє встановити причину болю та уникнути розвитку хронічного больового синдрому. Саме тому будь-який біль при статевому акті у жінок потребує медичної оцінки.
Причини диспареунії: органічні та психогенні чинники
Причини диспареунії умовно поділяють на органічні та психогенні. До органічних чинників поверхневого болю належать інфекції, запальні захворювання та зміни слизової оболонки статевих шляхів. Часто проблема виникає через сухість піхви, гормональні зміни після пологів або під час грудного вигодовування. Значну роль також відіграють локальні патології зовнішніх статевих органів. До поширених причин поверхневого болю належать:
- вульвіт та інші запальні захворювання вульви;
- бартолініт;
- вагінальні інфекції;
- рубцеві зміни після епізіотомії чи оперативних втручань;
- атрофічний вагініт у жінок із дефіцитом естрогенів.
Органічні причини глибокої диспареунії зазвичай пов’язані зі структурними змінами органів малого таза. Найчастіше діагностуються ендометріоз, спайки малого таза, перенесені запальні захворювання органів малого таза, ретроверсія матки та великі міоматозні вузли.
Окрему групу становлять психогенні та змішані причини. Тривожні розлади, негативний сексуальний досвід, конфлікти у стосунках або рефлекторний спазм м’язів тазового дна можуть провокувати або посилювати біль. У багатьох жінок одночасно присутні як фізичні, так і психологічні причини, і лікування диспареунії завжди потребує комплексного підходу.
Діагностика: як встановлюють причину болю
Діагностичний процес починається з детального опитування пацієнтки та клінічного огляду на прийомі у гінеколога. Лікар уточнює локалізацію болю, його характер, тривалість та обставини виникнення. Під час огляду оцінюються стан слизової оболонки, наявність рубців, запальних змін і тонус м’язів тазового дна.
У складних випадках до обстеження залучаються суміжні спеціалісти, зокрема сексолог, психолог або психотерапевт. Якщо є підозра на ендометріоз чи виражений спайковий процес, може бути рекомендована лапароскопія.
| Метод обстеження | Що дозволяє виявити |
|---|
| Гінекологічний огляд | Локалізацію болю, запалення, рубці, спазм м’язів |
| УЗД органів малого таза | Міоми, кісти, ендометріоз, ознаки ЗОМТ |
| Кольпоскопія | Патології шийки матки, вульви та слизової |
| Лабораторні аналізи | Інфекції, запальні процеси |
| Консультація психотерапевта або сексолога | Психогенні причини болю |
| Лапароскопія | Ендометріоз, спайковий процес |
Експерти медичних центрів «Мати та дитина» зазначають: «У багатьох випадках диспареунія має поєднане походження, коли органічні зміни супроводжуються психологічним напруженням. Саме тому найкращі результати в діагностиці демонструє мультидисциплінарний підхід із залученням гінеколога, репродуктолога та психолога».
Лікування диспареунії залежно від причини
Тактика лікування завжди визначається встановленою причиною больового синдрому. Якщо проблема пов’язана з недостатнім зволоженням слизової оболонки, застосовують місцеві лубриканти, зволожувальні засоби та препарати гіалуронової кислоти. При гіпоестрогенних станах можуть призначатися місцеві естрогени.
Якщо виявлено інфекційний процес, проводиться антибактеріальна або протигрибкова терапія. Після усунення інфекції часто спостерігається повне зникнення больового синдрому. Додатково можуть використовуватися протизапальні препарати та місцеві засоби для відновлення мікрофлори.
При ендометріозі застосовується медикаментозна гормональна терапія або хірургічне лікування. Для контролю симптомів можуть використовуватися прогестини, комбіновані оральні контрацептиви та агоністи ГнРГ. У разі значного поширення процесу рекомендоване лапароскопічне видалення вогнищ. Такий підхід дозволяє зменшити біль та покращити репродуктивні перспективи.
Для лікування вагінізму ефективними є психосексуальна терапія, фізіотерапія тазового дна та поступова десенсибілізація із застосуванням вагінальних дилататорів. У деяких випадках необхідна допомога психотерапевта. Поєднання фізичних та психологічних методів забезпечує найкращий результат. Саме тому сучасне лікування диспареунії у Житомирі в медцентрах «Мати та дитина» передбачає індивідуальний підхід до кожної пацієнтки.
Диспареунія і фертильність: зв’язок із безпліддям та ДРТ
Для багатьох жінок диспареунія стає не лише джерелом фізичного дискомфорту, а й перешкодою на шляху до материнства. Деякі захворювання, що викликають біль під час статевого акту, одночасно негативно впливають на репродуктивну функцію. Наприклад, диспареунія і безпліддя можуть бути пов’язані з ендометріозом. Це захворювання може викликати виражений больовий синдром, формування спайок та порушення прохідності маткових труб.
При вагінізмі природне статеве життя іноді стає практично неможливим через рефлекторний спазм м’язів тазового дна. У деяких випадках це призводить до відсутності вагінального контакту та труднощів із зачаттям. Після проведення відповідної терапії репродуктивна функція часто відновлюється. Якщо ж вагітність не настає, можуть розглядатися методи внутрішньоматкової інсемінації або ЕКЗ.
У медичному центрі «Мати та дитина» пацієнтки можуть отримати комплексну допомогу від встановлення причини болю до підбору програм лікування безпліддя. У процесі ведення пацієнтів активно залучаються репродуктолог та інші профільні спеціалісти.
Вiдгуки